skip to Main Content
Ліцензія МОЗ України, ріш. № 809 від 4 серпня 2016 року

УЗД КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ

Австрійський професор Рейнхард Граф був першим, хто запропонував використовувати УЗД для діагностики дисплазії кульшових суглобів (1980 р.). Методика Графа полягає у виведенні суглоба строго в коронарну площину з наступною побудовою діагностично значущих ліній і кутів. Будується базова лінія, кістковий кут альфа і хрящовий кут бета. Вимірювання цих кутів показує відхилення, характерні для тієї чи іншої ступені розвитку захворювання – від нормального стану до повного вивиху.

Процедура триває недовго і легко проводиться. Єдину складність представляє правильне укладання немовляти, адже під час обстеження дитина повинна лежати нерухомо.

Існує також рентгенологічний метод дослідження кульшових суглобів у дітей, але він здатний виявити патологічні зміни тільки за ядром окостеніння в головці стегнової кістки. Тобто це дослідження можливо виконати дитині з 3-х місяців. Але в цьому віці дорогоцінний час буде вже втрачено, і в підсумку знадобиться більш тривале і травматичне лікування. Саме тому Всесвітній конгрес хірургів, рентгенологів, педіатрів та дитячих ортопедів, що проводився в 1992 році в Марселі, постановив: надавати перевагу ультразвуковому дослідженню кульшових суглобів новонароджених, перед рентгенологічним.

Переваги методу ультразвукового дослідження:

  • УЗД нешкідливе і не опромінює дитини на відміну від рентгена. Його можна повторювати будь-яку кількість разів без шкоди для здоров’я. Можливість частих повторних досліджень важлива, коли потрібне динамічне спостереження за перебігом лікування.
  • УЗД виявляє симптоми захворювання дисплазією в самому ранньому віці, тоді як інші методи в цей час безсилі.
  • УЗД надійно, адже отримані результати об’єктивні.
  • УЗД некоштовне, а його проведення триває зовсім недовго.

Як підготувати дитину до УЗД?

Як вже говорилося, під час проведення дослідження дитина повинна знаходитися в максимально нерухомому стані, в іншому випадку можна отримати неправильні результати. Надмірна рухова активність часто з’являється у немовлят в результаті занепокоєння. Тому всі можливі причини занепокоєння мають бути заздалегідь усунуті. Так, дитина до початку дослідження має бути нагодованною. У той же час, до діагностики краще приступати не раніше ніж через 40 хв. після годування – це скоротить ймовірність зригування їжі, якщо малюк прийде в збуджений стан. Важливо також, щоб дитина на момент проведення УЗД була здоровою – його не повинні турбувати болі в животі, зубки, що прорізуються, алергії і т.п.

Чому важлива рання діагностика дисплазії кульшових суглобів за допомогою УЗД

Випадки вродженої дисплазії кульшових суглобів зустрічаються досить рідко, проте це не означає, що від обстеження новонародженого можна відмовитися. Адже основна умова для успішного лікування цього захворювання – рання діагностика. Без проведення спеціального дослідження дисплазію можно помітити, тільки коли дитина почне ходити. А в цьому віці консервативне лікування захворювання малоефективно.

Справа в тому, що якщо вчасно не виявити дисплазію, вона згодом приведе до важкої форми артрозу. І в цьому випадку єдиним можливим лікуванням буде заміна кульшового суглоба на штучний – тобто знадобиться операція з ендопротезування. Обмежитися консервативним лікуванням можливо тільки в разі вчасно поставленого діагнозу.

На сьогоднішній день найбільш інформативним, точним і нешкідливим методом ранньої діагностики дисплазії є ультразвукове дослідження (УЗД). Воно дозволяє виявляти дисплазії, передвивихи і вивихи на дуже ранніх термінах – практично з першого тижня життя дитини. У цей час – коли суглоб розвивається швидкими темпами – ще є всі шанси виправити ситуацію, зробивши щадні для дитини заходи.

Чи є обмеження в застосуванні УЗД для діагностики дисплазії?

Основною перешкодою для проведення УЗД за методикою Графа – це окостеніння в головці стегнової кістки, яке з’являється у 2-8-місячному віці. Якщо з’явилося ядро окостеніння, воно відкидає тінь на нижній край клубової кістки, а це ускладнює коректну побудову кісткового кута альфа. У підсумку методика перестає давати точні результати.

УЗД ГОЛОВНОГО МОЗКУ (НЕЙРОСОНОГРАФІЯ)

Нейросонографія – це особливий вид ультразвукового дослідження, який проводиться дитині до закриття джерельця на голові. Такий метод ефективний, доступний і безпечний для діагностування головного мозку малюка на наявність природжених дефектів розвитку. Ультразвукові хвилі можуть проникати тільки через м’які тканини. У зв’язку з тим, що головний мозок знаходиться в щільній черепній коробці, то УЗД можна зробити тільки через переднє (велике) та заднє (потиличне) джерельце. Тому нейросонографія проводиться дітям тільки до року. Після закриття джерельця (приблизно у 9 – 12 місяців) її робити вже неможливо.

Показання до нейросонографії

Проведення УЗД головного мозку кожному немовляті хоча б один раз на період від народження і до 1 року фахівці рекомендують задля виявленя відхиленнь функцій головного мозку, які можуть ніяк себе не проявляти. Дитина виглядає абсолютно здоровою, а нервова система може бути порушена.

Також показами для проведення нейросонографії є наступні випадки:

  • недоношені діти;
  • кисневе голодування плоду в утробі матері;
  • патології або інфекційні хвороби під час вагітності;
  • маленька маса тіла новонародженого;
  • травми під час пологів;
  • западина на місці джерельця або опуклість;
  • аномальна форма голови малюка або лицьового скелета;
  • наявність неврологічних симптомів (судоми, слабкість рук і ніг тощо);
  • підозра на ДЦП;
  • вади інших органів.

Якщо є необхідність, УЗД головного мозку можна повторювати кожен місяць. Це потрібно для оцінки результатів лікування.

Відхилення, котрі діагностуються на нейросонографії

  • крововилив;
  • кіста;
  • пухлина;
  • порушення в розвитку головного мозку;
  • гідроцефалія;
  • ішемія головного мозку.

Таке обстеження мозку дитини за допомогою ультразвуку може дати лікареві додаткову інформацію, якщо, наприклад, під час вагітності була гіпоксія або якщо при пологах була отримана травма.

Підготовка до УЗД головного мозку дитини

Ніякої підготовки до нейросонографії проводити не потрібно.

Процедура займає всього 10 – 15 хвилин. Лікар наносить спеціальний гель на голву дитини і м’яко водить по ньому датчиком. Діагностування виконується через переднє джерельце. Крім того, для обстеження центральних і задніх частин головного мозку використовуються джерельця на скронях і потиличний отвір.

При своєчасному виявленні патологій головного мозку і призначенні ефективного лікування є велика вірогідність, що дитина буде абсолютно здоровою. Тому не ігноруйте нейросонографію в перші місяці життя малюка та звертайтеся до Діагностичного центру «Меділюкс-Плюс»!

УЗД ТІМУСА (ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА)

Кашель, нежіть, підвищена температура — черговий раз вилікували, тільки відправили здорову дитину в садок а через день, два, тиждень ті ж самі симптоми. Чому ж наші дітки так часто хворіють? У таких випадках педіатр може порекомендувати пройти нешкідливе і безболісне обстеження — ультразвукову діагностику вилочкової залози або УЗД тімуса.

Тімус або вилочкова залоза — орган, невеликого розміру, розташований у верхній частині грудної клітини відразу за грудиною, в якій відбувається формування Т-клітин імунної системи. Формування тімуса відбувається до народження дитинки, а зростання триває аж до початку статевого дозрівання. Тімус або вилочкова залоза — є дуже важливим органом імунної системи у дітей, що відповідає за розвиток Т-лімфоцитів, що виробляються кістковим мозком. Ці клітини, розпізнають і знищують клітини з чужорідними антигенами, тобто таким чином відбувається захист організму малюка від різного роду інфекцій, бактерій і вірусів.

Збільшення тімуса часто веде до зниження імунітету, що згубно позначається на здоров’ї дитини, який стає вкрай чутливий до різного роду вірусних інфекцій, алергічних реакцій. Дітки із збільшеною вилочкової залозою набагато частіше хворіють.

УЗД вилочкової залози — основний діагностичний метод перевірки правильності розвитку тімуса у дітей. На відміну від рентгена УЗД вилочкової залози або УЗД тімуса процедура безпечна і нешкідлива, що дозволяє не завдаючи ніякої шкоди малюкові, досліджувати вилочкову залозу і призначити необхідне індивідуальне лікування або профілактику.

Симптоми, що супроводжують збільшення вилочкової залози або тімуса у дитини:

  • надмірна вага новонародженого, досить швидко відбувається зменшення або збільшення маси тіла малюка,
  • постійні простудні захворювання,
  • шкіра малюка має блідий колір,
  • малюк часто і сильно потіє,
  • кашель, не пов’язаний із застудою, який може посилюватися коли дитина лежить,
  • збільшені лімфовузли,
  • прояв венозної сіточки в області грудей,
  • мигдалини і аденоїди збільшені,
  • спостерігається збільшений ритм серця.

Всі перераховані вище симптоми тільки побічно вказують на збільшення тимуса. Дізнатися чи дійсно присутнє збільшення вилочкової залози у дитини і воно потребує спеціального лікування або профілактики можливо тільки після проведення – УЗД тімуса.

Як підготуватися до УЗД тімуса:

Дана діагностика не вимагає будь-яких спеціальних підготовчих заходів. Єдине — це необхідно знати точну вагу дитини.

Back To Top