УЗД кістково-м’язової системи

УЗД кістково-м’язової системи

Ультразвукове дослідження (УЗД) на сьогодення стало найдоступнішим методом діагностики захворювань та пошкоджень м’яких тканин кінцівок. Переваги УЗД полягають  у  нешкідливості, неінвазивності, відсутності  кумулятивного ефекту, необтяжливості для хворого, відносно невисокій вартості.

УЗД дає чітке зображення найдрібніших структурних елементів, дозволяє побачити сухожилля на всіх рівнях кінцівки, периферичні нервові стовбури до рівня основних фаланг пальців.

 

За допомогою УЗД можна:

  • підтвердити діагноз
  • встановити стадію
  • ступінь вираженості
  • та індивідуальні особливості патологічного процесу
  • наслідки пошкоджень м’язів, сухожиль зв’язкового апарату суглобів, периферичних нервів кінцівок, запальних і дегенеративно-дистрофічних захворювань м’яких тканин (теносіновіти, тендовагініти, стенозуючі  лігаментіти фіброзних каналів і кільцеподібних зв’язок сухожильних піхв пальців, компресійно-ішемічні синдроми, контрактура Дюпюітрена
  • виявити чужорідні тіла будь-якої природи і  розмірів (менше 0,5 мм), у тому числі недоступні для рентгенологічного методу дослідження
  • встановити наявність мягкотканних пухлин і пухлиноподібних утворень, визначити їх взаємовідношення з навколишніми анатомічними структурами

Перевагою методу є можливість не лише підтвердити або спростувати той чи інший діагноз, але і провести точну топічну діагностику патологічного процесу (наприклад: встановити рівень пошкодження нерва або сухожилля), з’ясувати розташування чужорідного тіла не тільки по відношенню до шкіри і кістки, але і до оточуючих його м’язів, сухожиль, нервів. Додаткові відомості про патологічний процес, отримані в результаті досліджень (ступінь вираженості і причина ураження  тієї або іншої структури, відстань між фрагментами пошкоджених сухожиль і нервів, можливість їх зіставлення під час відновлювальної операції, залучення  тих чи інших навколишніх анатомічних структур) можуть бути використані для визначення тактики лікування, індивідуального підходу при консервативній терапії, детального передопераційного планування, створення умов для виконання операції з найменшою травматичністю. На етапі відновлювального лікування УЗД дозволяє оцінити процеси регенерації анатомічних структур і розробити індивідуальний комплексний план відновної терапії для кожного пацієнта, а також своєчасно виявити можливі ускладнення і рецидиви патологічних процесів.

Xario-1_high_0

Дисплазія кульшового суглоба

Методика проведення УЗД

Австрійський професор Рейнхард Граф був першим, хто запропонував використовувати УЗД для діагностики дисплазії кульшових суглобів (1980 р.). Зараз багато апаратів мають програмне забезпечення, розроблене саме на підставі його методики.

Методика Графа полягає у виведенні суглоба строго в коронарну площину з наступною побудовою діагностично значущих ліній і кутів. Будується  базова лінія, кістковий кут альфа і хрящовий  кут бета. Вимірювання цих кутів показує відхилення, характерні для тієї чи іншої ступені розвитку захворювання – від нормального стану до повного вивиху.

Для досвідченого лікаря проведення УЗД за методикою Графа не складає жодних труднощів. Процедура триває недовго і легко проводиться. Єдину складність представляє правильне укладання немовляти, адже під час обстеження дитина повинна лежати нерухомо.

Коли площина проекції правильно побудована і зафіксована, результати виводяться у вигляді фотографій. Знімки прикладаються до протоколу дослідження.

Методика Графа не єдина у своєму роді. У деяких країнах дуже поширені й інші методи. У США, наприклад, застосовується динамічне дослідження, розроблене Теодором Харком.

 

Чому надається перевага ультразвуковому   дослідженню кульшових суглобів?

Тому що рентгенологічне дослідження  здатне виявити патологічні зміни тільки за ядром окостеніння в головці стегнової кістки. Тобто це дослідження  можливо  виконати дитині з 3-х місяців. Але в цьому віці дорогоцінний час буде вже втрачено, і в підсумку знадобиться більш тривале і травматичне лікування. Саме тому Всесвітній конгрес хірургів, рентгенологів, педіатрів та дитячих ортопедів, що проводився в 1992 році в Марселі, постановив: надавати перевагу  ультразвуковому дослідженню кульшових суглобів новонароджених, перед  рентгенологічним.

Переваги методу ультразвукового дослідження

• УЗД нешкідливо і не опромінює дитини на відміну від рентгена. Його можна повторювати будь-яку кількість разів без шкоди для здоров’я. Можливість частих повторних досліджень важлива, коли потрібне динамічне спостереження  за перебігом лікування.

• УЗД виявляє симптоми захворювання дисплазією в самому ранньому віці, тоді як інші методи в цей час безсилі.

• УЗД надійно, адже  отримані результати об’єктивні.

• УЗД некоштовне, а його проведення триває зовсім недовго.

 

Стратегії ранньої діагностики дисплазії кульшових суглобів

На даний момент актуальні три стратегії виявлення симптомів вродженої дисплазії та підвивихів кульшового суглобу у дітей.

1. Клінічне обстеження всіх новонароджених ортопедом, без застосування УЗД. Однак за статистикою, така стратегія близько чверті всіх випадків дисплазії залишає не виявленими.

2. Для всіх немовлят – клінічне обстеження та УЗД кульшових суглобів. Цей підхід набув поширення в країнах Західної Європи. Обов’язковою УЗД є в Австрії (з 1992 р.), Німеччині (з 1996 р.), Швейцарії (з 1997 р.). У цих країнах практично не робляться операції по корекції вродженої дисплазії кульшового суглоба.

3. Клінічне обстеження дітей, виявлення серед них групи ризику і подальше направлення на УЗД тільки для даної групи. У групу ризику потрапляють діти з клінічними ознаками дисплазії або несприятливим анамнезом – народжені при тазовому передлежанні, народжені передчасно, діти з можливою патологічної спадковістю.

За результатами дослідження 2009 року остання стратегія визнана оптимальною в плані ефективності і доцільності в нашій краіні. Тобто на даний момент довірою користується такий підхід, при якому лікарі-ортопеди клінічно обстежують всіх новонароджених, але ультразвукове дослідження кульшових суглобів призначають лише дітям із групи ризику.

аплио 500

Чи є обмеження в застосуванні УЗД для діагностики дисплазії?

Основна перешкода для проведення ультразвукового дослідження за методикою Графа – це окостеніння в головці стегнової кістки. З’являється воно в 2-8-місячному віці. Що з’явилося ядро окостеніння відкидає тінь на нижній край клубової кістки, а це ускладнює коректне побудова кісткового кута альфа. У підсумку методика перестає давати точні результати.

Чи можуть бути помилки в результатах УЗД і чому вони з’являються?

 

 Які помилки можуть бути при УЗД кульшових суглобів?

Діагностичні помилки виникають, наприклад, коли площина сканування вибрана невірно. В результаті спотворюються розміри досліджуваних кутів. Зазвичай це призводить до гіпердіагностики, тобто УЗД показує наявність дисплазії при її відсутності. Тим не менш, такі помилки легко поправні. Вони нивілюються при повторному дослідженні з більш коректним вибудовуванням площині вимірювання.

Іноді помилки з’являються навіть коли площина сканування була виведена вірно. Це відбувається  якщо лінії, які обмежують край клубової кістки, хрящову частину і кістковий дах, були збудовані неналежним чином. Для їх виправлення повторного дослідження не  потрібно. Шукані лінії шикуються заново на самому знімку.

 

Як підготувати дитину до УЗД?

Як вже говорилося, під час проведення дослідження дитина повинна знаходитися в максимально нерухомому  стані, в іншому випадку можна отримати неправильні результати. Надмірна рухова активність часто з’являється у немовлят в результаті занепокоєння. Тому всі можливі причини занепокоєння мають бути заздалегідь усунуті. Так, дитина до початку дослідження має  бути нагодованною. У той же час, до діагностики краще приступати не раніше ніж через 40 хв. після годування – це скоротить ймовірність зригування їжі, якщо малюк прийде в збуджений стан. Важливо також, щоб дитина на момент проведення УЗД була здоровою – його не повинні турбувати болі в животі,  зубки, що прорізуються, алергії і т.п.

 

Чому важлива рання діагностика дисплазії кульшових суглобів за допомогою УЗД

Випадки вродженої дисплазії кульшових суглобів зустрічаються досить рідко, проте це не означає, що від обстеження новонародженого можна відмовитися. Адже основна умова для успішного лікування  цього захворювання – рання діагностика. Без проведення спеціального дослідження дисплазію можно помітити, тільки коли дитина почне ходити. А в цьому віці консервативне лікування захворювання малоефективно.

Справа в тому, що якщо вчасно не виявити дисплазію, вона згодом приведе до важкої форми артрозу. І в цьому випадку єдиним можливим лікуванням буде заміна кульшового суглоба на штучний – тобто знадобиться операція з ендопротезування. Обмежитися консервативним лікуванням можливо  тільки в разі вчасно поставленого діагнозу.

На сьогоднішній день найбільш інформативним, точним і нешкідливим методом ранньої діагностики дисплазії є ультразвукове дослідження (УЗД). Воно дозволяє виявляти дисплазії, передвивихи і вивихи на дуже ранніх термінах – практично з першого тижня життя дитини. У цей час – коли суглоб розвивається швидкими темпами – ще є всі шанси виправити ситуацію, зробивши щадні для дитини заходи.